Четвер
28.03.2024
15:19
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Персональний сайт Кухар Лариси Олексіївни
Головна Реєстрація Вхід
Хліб – це життя, тож бережімо його »
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Завантажити у форматі doc

Хліб – це життя, тож бережімо його!

 

(сценарій відкритої години спілкування)

 

Мета заходу: виховувати дбайливе ставлення до хліба, шану й повагу до праці  хліборобів, прищеплювати любов до рідного краю.

 

Святково прибраний зал, стіл застелений скатертиною, а на ньому хлібина на вишитому рушнику, поряд – булочки, пиріжки, печиво. На маленькому столику ваза з колосками жита, пшениці, вівса і польовими квітами.

 

На стінах плакати з написами:

  1. «Нестрашна біда, коли є хліб і вода».
  2. «Не кидай слів на вітер, не кидай хліб, бо він святий».
  3. «З неба хліб не падає».
  4. «Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою».
  5. «Найсмачніший хліб од свого мозоля».

 

На екрані комп’ютерна презентація: слайди про хліб та хлібні страви, процеси, пов’язані з висіванням, обробітком і збиранням злакових культур; колоски, калина, коровай, вишивані рушники, аудіозаписи.

 

На свято запрошені гості: комбайнери, трактористи, пекарі.

 

(Виходять учні, на голівках корони з малюнками зернинки, борошно, пророщої пшениці, колоска, хлібини; в руках у мисочках тримають теж саме).

 

  1. Зернинка.  Усе прекрасне на землі

 Бере початок із зернинки

 І мозолясті руки трударів

 Її плекають мов малесеньку дитину.

 

  1. Паросток. Ось перші паростки пробились із землі

Зазеленіло поле, вабить очі.

І знову вийшли в поле трударі,

Не знають втоми руки їх робочі.

 

  1. Колосок.  Пройшло часу уже й не так багато

Як золотим колоссям вкрився лан.

Міцне, налите сонцем і вусате,

Всміхається всім людям й небесам.

 

  1. Борошно. Достиг вже колос і його зібрали,

 І борошно з зерняток вийшло хоч куди!

Тепер достаток у домівках люди мали

Та паляниці й хліб смачний пекли.

 

 

  1. Хлібина.  Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб рум’яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

 

Всі разом: Він – скарб найбільший на землі.

 

(Учні виходять, виконують пісню про хліб

слова і музика О.Поліщука «Пісня про хліб»)

 

Перебіг заходу

 

  1. Ми раді вас вітати в цій світлиці

І дарувати хліб із золота-пшениці,

Щоб хліб святий у всіх був на столі,

Щасливі були люди в місті й у селі,

Серця в нас сповнені любов’ю, миром,

Нехай же зустріч наша буде щира.

 

Учнівський гурт виконує пісню «Зеленеє жито,зелене…»

 

Вчитель. Дозвольте відкрити наше свято і привітати наших гостей, організаторів,

учасників.

У нас на свято запрошені

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
__________________________________________

 

2-й учень. Щодня до нас приходить гість –

 Рум’яний, теплий, свіжий,

 І називається він – Хліб,

 Він – наша перша їжа.

 

3-й учень. Звичайно, перша й головна,

                   Як сонце і повітря,

                   Хлібина ніжна і смачна,

                   Пшенична або житня.

 

4-й учень. Відколи виріс колосок,

 Пройшло століть багато.

 З тих незапам’ятних часів

 Хліб на столі – це свято.

 

 

 

Вчитель. Ми сьогодні дізнаємося про походження хліба, з’ясуємо його значення

в житті людини. Отож перше своє запитання адресую всім присутнім: звідки походить і що означає слово хліб? (Відповідь формулюється шляхом проведення «Мозкового штурму».)

 

(Учні присутні дають відповіді.)

 

Вчитель.                                             Етимологічна довідка

       Слово хліб походить від давньогрецького хлебанос. Так у Стародавній Греції називали глиняні горщики, в яких пекли хліб.

 

(Спочатку відповіді дають гості присутні, а потім учасники свята.)

 

  1. Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно.
  2. Хліб – це випечений виріб із борошна (коржі, печиво).
  3. Хліб – це ярові чи озимі посіви.
  4. Хліб – це пшеничний, житній лан.
  5. Хліб – це заробіток як засіб існування (наприклад: жити на чужому хлібі, піти на творчі хліба).
  6. Хліб насущний – щоденні харчі.

 

Вчитель. Хліб! Люди завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть до

                  рук трепетно й урочисто.

 

(сл.Н.Бонь, музика В.Мельчакова пісня «Батьків хліб»)

 

  • Чи знаєте ви, як пахне життя?

 

Давайте на хвильку відчуємо цей запах…

 

Це пахне хліб… Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас, всього народу.

 

5-й учень. Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?

 Диханням сівача, вогнем безсонних діб,

 Трудом і творчістю, людським гарячим потом.

 Він пахне солодко, як пахнуть медом соти.

 

6-й учень. Пахне хліб,

 Як тепло пахне хліб!

 Любов’ю трударів,

 І радістю земною,

 І сонцем, що всміхається весною,

 І щастям наших діб

 Духмяно пахне хліб.

 

 

 

7-й учень. Пахне хлібом трава,

 Що купала мене з дитяти.

 Пахнуть хлібом слова,

 Що мене їх навчила мати.

 

8-й учень. Пахне хлібом терпка

 Пісня батькової стодоли.

 Пахне хлібом рука,

 Що водила мене до школи.

 

9-й учень. Пахне хлібом маля,

 Що любов його народила.

 Пахне хлібом земля,

 Що дала мені сонце і крила.

 

(Хореографічна композиція «Пекарі»)

 

Вчитель.  Найбільші хліби й найменші – пахнуть однаково ситно й весело. Жоден

інший продукт не має такої духмяності. Хлібом пахне тільки хліб. Уся наша сила – від хліба і до хліба.

 

10-й учень. Він вічний і святий, цей житній хліб,

 Чи в паляниці на столі у хаті,

 Чи зв’язаний в важкий тужавий сніп,

 Де колоски шепочуться вусаті.

 

11-й учень.  Він чув у полі крик перепелів,

Чув жайворонків передзвін весняний,

Він виріс для пісень і добрих слів,

Тому що народився під піснями.

 

12-й учень.  Віки проходять тисячами діб,

І новим днем земля безмежно рада.

Він вічний і святий цей житній хліб.

Так, як життя, добро, кохання, правда.

 

Вчитель: Усі ми діти хліборобів. Якщо не батьки наші, то діди або прадіди

вирощували хліб. І все починається із землі. З тієї святої землі, яка приносить хліборобам стільки тривог, радості та щастя. Тож надамо слово нашим гостям.

 

Сценка «Ледар і Трудівник»

 

Учитель. Хліб створюється не за один день. Його вирощують протягом цілого

року. Подивіться, діти, сценку «Ледар і Трудівник».

 

  • Нащо тримаєш хліб у руках. Дай мені, - просить ледар.

 

  • Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше впорати землю.

 

  • Тоді вже можна їсти?

 

  • Ні, треба ниву як слід заволочити.

 

  • Тоді вже можна їсти?

 

  • Ні, треба дочекатись літа, з зерна виростає злак.

 

  • Тоді вже можна їсти?

 

  • Ні, треба його скосити.

 

  • Тоді вже можна їсти?

 

  • Ні, його необхідно просушити і змолотити.

 

  • Тоді вже можна їсти?

 

  • Так. Але ледачому не дадуть.

 

(Українська народна пісня «Омелько»)

 

Вчитель. У всі часи слово «Хліб» люди вимовляли з пошаною, він основа нашого

                  життя. Він – святий.

 

(Слайди про голодомор, Велику Вітчизняну війну)

 

13-й учень. З Книги-меморіалу «Голод – 33»: «1933 року від Різдва Христового

 був в Україні Великий  Голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів».

 

14-й учень.  Бозю! Що там у Тебе в руці?

Дай мені, Бозю, хоч соломинку…

Щоб не втонути в голодній ріці.

Бачиш, мій Бозю, я – ще дитинка.

Тож підрости хоч би трохи подай.

Світу не бачив ще білого, Бозю.

Я – пташенятко, прибите в дорозі,

Хоч би одненьку пір’їночку дай.

Тато і мама – холодні мерці,

Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось!

Холодно, Бозю. Сніг дуже білий,

Бозю, що там у Тебе в руці?

 

Вчитель. Хто се? Чий голос щоночі просить: «Хлібця! Хлібчика дай! Мамо,

матусю, ненечко! Крихітку хлібця!»? Хто водить запалими очима-криницями, очима, у які перелилися всі страждання, муки й скорботи роду людського?

  Ці слова – про мільйони українських людей, які загинули мученицькою смертю від голоду.

  Давайте вшануємо пам’ять про всіх загиблих в роки голодомору хвилиною мовчання. Та запалимо свічку.

 

15-й учень.   Грізний червень 1941 року. Фашистські орди вкрили нашу землю

димом пожарищ. Були саме жнива. І, щоб хліб не дістався ворогові, люди, плачучи, спалювали його. Взявши в руки гвинтівку, замість коси, пішов хлібороб захищати рідну землю. Трагічні були перші місяці війни. Після тривалих, кровопролитних битв наші солдати відступили.

 

16-й учень. Солдатський хліб – черствий сухар,

І в казанку незмінна каша.

Ми винесли страшний тягар,

Така вже, видно, доля наша.

 

17-й учень. Нам не цуратися її,

 Бо знаємо – іншої не буде,

 Раз топчуть землю вороги,

 яка нас вивела у люди.

 

 

Вчитель. Воювали чоловіки, а село забезпечувало фронт хлібом. Тяжку працю

виконували жінки, діти, ті, кого не призвали. Шматок хліба вважався безцінним подарунком.

  Пройшли роки, Україна стала незалежною державою. Але і в цей непростий час хлібороб твердо стоїть на землі, має багатий досвід, знання. І найголовніше – любов до рідної землі, до ниви хлібодарної, якою не можна не пишатися.

  Щоб хліб потрапив до нас на стіл, щоб ми могли ним смакувати – заслуга хлібопекарня. Тож надаємо слово _________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________.

18. Дуже багато народних прикмет і вірувань пов’язано з хлібом:

  • Якщо додолу впала скибочка, неодмінно підніми і, поцілувавши, поклади на стіл;

 

19. Хліб ріжуть тільки в руках – лівою тримають хлібину, притиснувши її до

      грудей, а правою – ножа;

 

20. Краяти хліб треба тільки до себе, тому що він святий.

 

21. З хлібом, кажуть, і пісня миліша, і хата тепліша.

 

22. Паляниця має неодмінно лежати на столі дном. Не можна класти її догори.

 

23. Хліб у рушник – одвічні українські символи. Хліб і сіль на вишитому

рушникові – ознака гостинності нашого народу.

 

Учитель. Святи правилом було не залишати недоїдків хліба.

«Доїж, дитино, хліб – у ньому залишилася вся твоя сила». – учили батьки своїх дітей.

 

24. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Він символізує

гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. Хліб був мірилом життя, культури. Жоден обряд не обходився без хліба.

 

Виходять по черзі дівчата з хлібом на рушнику, говорячи:

 

  • З хлібом зустрічали молодих.

 

  • З хлібом проводжали в армію.

 

  • З хлібом зустрічають дорогих гостей.

 

  • З хлібом заходили в нову хату.

 

  • З хлібом приходили до немовляти.

 

  • З хлібом проводжали в останню путь.

 

 

25. Селяни вірили в магічну силу хліба. Перед початком оранки його чіпляли до

хомута або клали на плуга – тоді буде добрий урожай. У новорічну ніч посипали житом, пшеницею, всякою пашницею.

 

26. Якщо в домі пахне хлібом – тут злагода, щастя.

      Якщо в державі колосяться хлібні поля – тут мир, достаток.

 

27. Хліб таїть у собі тепло серця й душі, тепло сонця.

      Ясний, мудрий, вічний, святий. То все – хліб.

 

(Слова В.Дерія, музика З.Присухіної пісня «Паляниця»)

 

Вчитель. Про хліб написано багато художніх творів, віршів, книг. Тож надамо

слово нашому бібліотекарю.

 

 

 

 

Вчитель. Як виховувалася в наших предків любов до хліба? Усе йшло від сім’ї.

Дитячі ігри в мініатюрі відображали діяльність дорослих. Батьки працювали, а поруч з ними були діти, які переймали у старших рухи й жести, а відтак і ставлення до всього. Дівчатка, спорудивши з піску піч, замішували піскове тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листки і «випікали» на паркому сонці. А хлопчики, ставши колом, вибирали «князя» і загадували загадки. Хто не знав відгадки, виходив з кола, а «князь» примовляв: «Грушка – минушка, а хліб кожен день. Ото іди назбирай дровець, заміси тісто, випечи хліб і почастуй нас». Давайте і ми пограємось.

 

Гра «Князь».

 

«Князь». Чим хата багата?

 

Відповідь. Хлібом і родиною.

 

«Князь». Звідки сонце сходить?

 

Відповідь. Із-за хати.

 

Князь». А хліб?

 

Відповідь. З пікної діжі.

 

«Князь». А відгадайте-но загадки:

 

  • Мене ріжуть, мене б’ють, мучать і на порох труть, безперестанку гублять, а я все терплю, усім добром плачу, тому мене люблять. (Хліб)
  • Виріс в полі дім, повниться зерном, стіни позолочені, ще не обмолочений. (Колос.)
  • Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп.)
  • Хата мною багата, людям брат я і друг, і коли вже я в хаті – буде й пісня навкруг. (Хліб.)
  • Одне кинув – жменю взяв. (Колос.)
  • Ходить в полі з краю в край, ріже чорний коровай. (Трактор.)
  • Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями розмовляє. (Колос.)
  • В землю кидалося, на вітрі гойдалося, в печі гартувалося, на столі красувалося. (Зерно, колоски, тісто, хліб.)

 

Вчитель. Такі ігри ознайомлювали дітей з нелегкою хліборобською працею,

Виховували любов і шану до хліба. А які ви знаєте прислів’я та приказки про хліб? (Відповіді учнів.)

 

 

 

 

  1. Хліб та каша – то їда наша.
  2. Глибше орати – більше хліба мати.
  3. Не хліб, що у полі, а хліб що в коморі.
  4. Без турботи не буде й урожаю.
  5. Земля чорна, а хліб білий родить.
  6. Кожний випікає хліб на свій смак.
  7. Не вчи вченого їсти хліба печеного.
  8. Немає хліба – їж пироги.
  9. Хлібороб радіє, як нива зеленіє.
  10. Хліб – вірний друг у дорозі.
  11. Як хочеш жити, то сій жито.
  12. Поки є хліб і вода – все не біда.

 

28. Я хочу загадати ще одну загадку: «Круглий, мов сонечко, щедрий, мов

літечко, на черінь просунеться і стоїть красується. З печі на блюдо, їжте мене, люди, на здоров’ячко». (Коровай.) А хто зможе дати відповідь на загадку віршем?

 

29.  Коровай у день святковий

На столі – почесний гість.

Завжди він несе чудову,

І приємну, й світлу вість.

Називаємо «святиня»

Паляницю, сонця жар.

Пропонуємо вам нині

Наш святковий «хлібодар».

 

30. Треба пам’ятати, що коровай потрібно розломити, самому покуштувати і лише

тоді людям роздавати. А приймаючи хліб-сіль на рушнику, його потрібно поцілувати, перехрестившись перед цим. Нелегко дається хліб. Справжню ціну йому знають хлібороби.

 

31. Хліборобам до ніг

Найдорожчий постелимо килим,

Хай по ньому несуть коровай трударі.

І цей сонячний дар між всіма

По шматочку розділим,

Як ділили турботи і щастя в труді.

 

32. Прийміть же цей коровай як символ миру, добробуту і щастя.

 

Вчитель. Нехай шматочок духмяного короваю нагадає кожному з вас про святий

обов’язок перед рідною землею, про причетність до споконвічного ремесла дідів та прадідів, до мирної місії хлібодара – творця добробуту і щастя!

 

 

 

33. Хліб священний лежить на столі

Запашний і рум’яний, високий.

Знають добре старі і малі,

Що то рук хліборобських неспокій.

 

34. Хліб священний лежить на столі,

В нього запах жнив’яного літа.

Хай завжди буде хліб на столі

І, як сонце, сіяє над світом.

 

(Пісня Пекаря)

 

35. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство,

достаток, сіль – то гостинність і щирість, а честь – то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба й дрібки солі. І нам, спадкоємцям, заповідали стояти на тому.

 

36. Хліб! У пошані до нього

схилимо низько чоло.

Хліб! Це святіше святого,

сонце, життя і тепло.

 

Вчитель. Тож чим є для нас хліб у житті?

Хліб – усьому голова.

Хліб – це життя.

Хліб – це багатство, достаток.

 

Кореспондент газети «Школяр». Дозвольте взяти інтерв’ю в учасників свята.

 

Відповіді оформлюють на екрані у формі колоска.

 

І н т е р в ‘ ю

 

  • Що треба робити, аби хліб завжди був на столі?

 

• Щоденно чесно заробляй свій хліб. Чесному хлібові всюди честь.

 

• З дитинства навчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі, працю тих, хто його виростив.

 

• Якщо людина попросила в тебе хліба – розділи свій шматок надвоє, навіть коли він у тебе останній.

 

• Який твій хліб – така і твоя честь.

 

• Старі люди вміють шанувати хліб – учися в них. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

 

• Коли ти нарізаєш хліб, по старшинству наділи всіх, хто сидить за столом. Собі – в останню чергу.

 

• Шануй у хлібові свою й чужу працю. Поважай у хлібові людську мудрість. Не кидайся хлібом – він святий.

 

(Українська полька)

 

37. Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

 

38. А тепер дозвольте засіяти пшеничним зерном присутніх. Воно посіє в серцях

добро, шану й повагу до рідної землі.

 

39. Засівальники. (промовляють по черзі).

Сієм щедро, сієм рясно,

Сієм радість, сієм щастя.

Засіваємо світлицю –

Хай росте овес, пшениця,

Хай шумить колосся в полі,

Хай цвіте щаслива доля.

 

(Звучить музика, українські народні мелодії)

 

Учитель. Ви познайомилися із працею хлібороба. Дізналися, як вирощують хліб.

                  Що повчального для себе ви взяли із сьогоднішньої виховної години?

 

(Відповіді учнів)

На цьому годину спілкування закінчено.

 

 

 

 

 

 

 

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz