Завантажити у форматі doc

„ЖИТИ В МИРІ ТА ЗЛАГОДІ – ОДВІЧНЕ ПРАГНЕННЯ ЛЮДЕЙ”

Урок: громадянськості (за темою Г.Лонгфелло „Після про Гайавату”)

Тема: Поетичний  переказ  індіанських  міфів у поемі Генрі Уодсуорта Лонгфелло (1807-1882) „Пісня про Гайавату”. Заклик до миру та злагоди між людьми у поемі. 

Мета: познайомити учнів з життям і творчістю Г.У.Лонгфелло та його поемою „Пісня про Гайавату” (оглядово); розкрити особливості життя, побуту, мрій північно-американських індіанців, вчити дітей сприймати, розуміти і відтворювати текст; сприяти розвитку їх художньо-образного мислення; виховувати у дітей почуття дружби, миру та злагоди між людьми; розвивати творчі здібності учнів.

Обладнання: портрет Г.Лонгфелло; різні видання поеми Г.Лонгфелло „Пісня про Гайавату”, виставка малюнків „Я малюю світ”, люлька Згоди - Поквана  - виготовлена учнями, голуб Миру, Лелека, Дитяча історична енциклопедія, Глобус, карта світу.

Оформлення дошки та класної кімнати:

портрет Г.Лонгфелло, епіграф до уроку

„Запаліте люльки миру

І живіть собі братами”

                       Г.Лонгфелло,

Вислів: „Америка та весь світ повинні бути вдячними за те, що з глибини віків

              вилетіла така співуча пташка”.

                                                                                                      У.Уітмен

Словник індіанських слів: 

Запитання:

1. Що дає нам вивчення міфів?
2. Чим цікавий для мене міф Г.Лонгфелло?

(Клас прибраний різнокольоровими кульками, голубами, плакатами з написом „Квітам потрібне сонце, а людям мир”, „Згода дім будує, а незгода руйнує”, „Мир дітям планети Землі”.)

ХІД  УРОКУ

     Клас поділений на групи. Учні виконують ролі літературознавців, бібліографів, істориків, укладачів словника, акторів.

     Вчитель говорить про значення міфів, оголошує тему уроку. Діти роблять запис теми в зошит.

     Проводиться бесіда з учнями:

1. Що таке міф та міфологія?
2. Чим міфи відрізняються від казки.
3. З міфами яких країн і народів ми познайомилися.
4. Чим сподобалися вони вам?

(Звучить повільна, роздумлива мелодія, під яку вчитель читає уривок з прологу „Пісні про Гайавату”)

Як спитаєте мене ви –

Звідки ці казки й легенди,

Повні пахощів весняних,

Холодку долин зелених,

Диму легкого вігвамів,

Шуму реву водоспадів,

Реву дикого страшного,

Як громи, що в горах трублять,

Я скажу вам, відповім вам:

„Із лісів, степів пустельних,

Із озер країни Снігу,

З Сторони Оджибуєїв,

З сторони Закотів диких

З гір і тундр, із саг і багон...

Як спитаєте – де чув їх,

Де знайшов їх Навадага,

Я скажу вам, відповім вам:

„В гніздах птахів, нетрях лісу,

На ставах, в бобрових норах,

На лугах в слідах бізонів,

Серед скель в орлиних гніздах...

Літературознавець 1: Саме з цих країв дійшла до нас „Пісня про Гайавату” яку

доніс відомий американський поет Г.У.Лонгфелло.

     Генрі Уодсворт Лонгфелло – один з найпопулярніших поетів-романтиків американської літератури ХІХ століття.

     Майбутній поет народився 27 лютого 1807 року в Портленді що на березі Атлантичного Океану. Батько поета, Стівен Лонгфелло – адвокат і політик, був незамінним представником Портленда в законодавчих зборах штату Массачусета. Пізніше його обрали до конгресу США. В сім’ї було восьмеро дітей – чотири брати і чотири сестри. Генрі був другою дитиною, а його молодший брат Саму ель через багато років створить першу біографію.

Літературознавець 2: В     домі     панувала     культурна   атмосфера.   Дитинство

Лонгфелло проходило серед книжок та музики.  Після  школи, яку він закінчив блискуче, юнак  почав навчатися у Боудойнському коледжі (1821-1825 р.р.) де вивчав класичні мови (знав 20 нових європейських мов). Вершиною творчості Лонгфелло вважається „Пісня про Гайавату”. Цією піснею він прилучив Європейських читачів до поетичної скарбниці північноамериканських індіанців, котрі на той час були майже знищені. Своєю поемою він привернув увагу до цього гнаного народу, котрий ще в середині ХVІІІ сторіччя видатний німецький філософ Кант назвав „найгероїчнішим і найпоетичнішим народом у світі”.

Учитель: До    відкриття    Нового   Світу   індіанці   досягли   відносно   високого

культурного рівня. Хоча вони і не могли рівнятися з європейцями у розвитку матеріальної культури (металовироби, продукти землеробства, зброя,  в духовності, в культурній свободі) вони були ще довго, чи на найвищому рівні. Хто ж вони ці люди. Послухаємо наших істориків.

Історик: Індіанці – корінне населення Північної Америки.

Індіанці мали своєрідну і досить високу духовну культури. В їхньому фольклорі відобразилися прагнення народу до свободи, а мужність, чесність, уміння обстоювати народні інтереси оспівувалися як вищий вияв людської доблесті. Вони завжди були вільними, навіть тоді, коли „блідолиці” позбавили їх головних засобів існування, винищивши бізонів. Вони проживали між Мальовничими скелями і Великими Пісками. Колонізація племен була насильницькою: людей спалювали живими, поголовно вирізали жінок, і дітей і старих, а цивілізація несла їм війни, хвороби, голод.

Учитель: Про що ж розповідається в поемі?

Літературознавець: Гайавати   жив  у  ХІV  ст.  і  був  вождем  одного  з племен –

північноамериканських аборигенів-індіанців. Він доклав чимало зусиль, аби утворити союз (Велику Лігу) Ірокезьких племен, укласти „вічний мир” між народами, припинивши братовбивчі війни, Гайавата – син Місяцевої дочки Верони і Західного Вітру, син смутку. Він здатний спілкуватися не тільки з людьми, а й усім сущим у довколишньому світі і навіть із надприродними силами. Його виховала бабуся Нокоміс. Він дуже спритний, влучний стрілець. Гайавата  хоче одружитись з представницею ворожого племені, отже поєднатися з ворогом, отже – припинити війну. В Гайавати хороші друзі з якими він не розлучається, які підтримують його завжди.

Учитель: Домашнім завданням вам було слідуюче: виразно прочитати уривок з

поеми Г.Лонгфелло „Пісня про Гайавату”. Отже працюємо з текстом.

1. Як звали володаря життя?
2. Знайдіть в тексті і зачитайте як Гітчі Макіту виліпив Люльку Згоди, як назвали її індіанці.
3. Яке гасло дав народам Гітчі, коли запалив Люльку Згоди? Що сказали Пророки?
4. Попробуйте назвати всі народи, які зібралися на раду.
5. Зачитайте, який зовнішній вигляд мали вони, коли прийшли до Володаря? Що було в їх душах й серцях?
6. Як подивився на всі народи Гітчі Макіту. Знайдіть слова, які підтверджують що він був як батько.

Зачитайте уривок „І простяг над ними руку,

                                 Тінь руки простяг над ними,

                                 Щоб серця їх заспокоїть,

                                 Втихомирити їх душі.

                                 І ясний величний голос,

                                 Як потік, що з гір несеться,

                                 Як потік, що пада в прірву,

                                 Пролунав до всіх народів”

Учень: Миру  прагнули  всі  люди  планети Земля з давніх-давен. Вони стомилися

від нападів кочових племен, воєн, які точилися між ними самими, кровопролить, принижень. Адже створюючи Землю Господь дав все для нормального існування. І важко зрозуміти, що ж змушує людей ворогувати між собою, знищувати, вбивати один одного.

Учитель: А   тепер   трішки   пофантазуємо.   Уявимо,   що   ми   народи північної

Америки, індіанці, які зійшлися на дим Поквани. Послухаймо, що ж нам скаже Гітчі Маніту Могутній.

(Під звуки музики учень, переодягнений у вождя всіх племен індіанця читає напам’ять уривок „Діти слухайте уважно”. Після прослуханого уривку учитель проводить коротку бесіду з учнями).

1. До чого закликає всі народи Гітчі Маніту?
2. Чи послухали його?
3. Що зробили нерозумні діти?
4. Чи задоволений був життям Владика?

Учитель: Діти, а які ви знаєте символи миру?

(Під час розповідей учнів, учитель показує малюнки).

Мистецтвознавець 1: Ми  сьогодні  дізналися,    що   у    північноамериканських

  індіанців символом миру є люлька Поквана, дим від якої     розходився з Скелі по долинах і скликав всі народи на раду.

Мистецтвознавець 2: Символом    миру,    сімейного   благополуччя,   злагоди   є

лелека, який поселяється на дахах будинків, і, як кажуть люди, приносить щастя і мир людям.

Мистецтвознавець 3: Є в світі ще один символ – Голуб Миру.

Пабло Пікало – французький художник (1881-1973 р.). Він був активним борцем за мир і демократію, завжди виступав проти війни, кровопролить і страждань людей. В 1947 році він намалював  картину „Голуб миру”, яка і стала символом Миру та злагоди на Землі і всій нашій планеті.

(Кожному учневі розданий уривок з поеми „Друзі Гайавати”. Який діти виразно читають.)

В роботі над уривком учитель виясняє:

1. Як ви думаєте, що Лонгфелло цінує в індіанцях.
2. А яким же повинен бути друг?
3. Що ви цінуєте в своїх друзях?

Чи легко прожити без них?

     4.  Які прислів’я ви знаєте про мир, дружбу?

Учні називають прислів’я:

• Друг пізнається в біді.
• Людина людині втіха.
• Справа миру правдою сильна.
• Дружно за мир стояти, війні не бувати.
• Хто сіє мир, пожинає щастя.
• Світ сильний не зброєю, а людьми доброї волі.
• Згода дім будує, а незгода руйнує.
• За рідний край, життя віддай.
• Чужої землі не хочемо, але й своєї не віддамо.

Учитель: То ж давайте визначимо основну тему „Пісні...” (учні роблять запис у

зошиті „Основна ідея твору Г.Лонгфелло – вираження одвічного прагнення людей жити у мирі та злагоді”.)

- Чому Г.Лонгфелло знають у всьому світі.

Г.Лонгфелло ознайомив співвітчизників з кращими взірцями поезії різних країн. Він видав 31 том перекладної поезії. Двадцятий том було присвячено народам тодішньої Російської Імперії. Поетична Україна в них була представлена думою „Втеча трьох братів з Азова”, піснею-романсом „Їхав козак за Дунай”.

- З якого часу відомі твори на Україні.

В 1899-1900 р. українську версію „Гайавати” зробив Панас Мирний.

В 1957 р. вийшов переклад Костянтина Шмиговського. В 1912 році поему переклав Олександр Олесь, а видав книжкою в 1923 році.

- Чому актуальна в наш час ця поема?

Так, поема дуже актуальна в наш час і ми готуючись до уроку попробуємо це довести.

Учитель: Бесіда з учнями.

1. Як ви розумієте слово мир?
2. Що вкладено в це поняття?
3. Чому мир такий важливий на нашій планеті?

Учні: Мир  –  це  спокій,  доброта,  взаєморозуміння. Це світ без сліз, смертей, без

страждань, без війн. Без миру наша планета може бути знищена, або потоне у морі крові.

(Звучить пісня про мир.)

Учень: Коли оглянути весь світ з вершини синіх гір,

              І крикнуть: Люди на землі,

              Озвіться, - хто за мир!

              Помчать слова ці сто вітрів

              За гори і ліси

              І враз з усіх земних країв

                                      озвуться голоси!

Учениця: Згадаємо  роки Великої Вітчизняної війни. В суворих і кровопролитних

боях воїни, прості люди відстояли право на життя, не лише свого покоління, а й покоління наших батьків і нас.

Учень: Шістдесят  два  мільйони  людей загинули в роки війни, подарувавши нам

щасливе майбутнє. Тож сьогодні і завжди наші молоді серця, повинні берегти пам’ять про всіх, хто відстояв державу у тій страшній війні.

Учениця: Нехай на світі спокій буде

Сьогодні! Завтра! Назавжди!

І хай літають завжди журавлі!

І колоски видзвонюють налиті!

Учень: Ми за те, щоб мир був на землі!

Для всіх людей на цілім світі.

Учениця: Згадаємо  і  японський  народ  Хіросіми  і Нагасакі. На долю цих людей

було скинуто найстрашнішу зброю – атомну. Цей вибух був схожий на великий гриб, який накрив вогненною отрутою міста. Руйнувались будинки, падали замертво люди, почорніли білі квіти. Гриб перетворив Хіросіму і Нагасакі в мертві міста.

Учень: Мені здається, що питання миру на сьогоднішній день дуже важливе. Це і

війни в Чечні, Палестині, Афганістані. Теракти які нещодавно відбулися в Америці. Це тисячі загиблих ні в чому не винних людей. Це сльози, біль, смерті і сирітство. Одним словом горе, страждання. Вшануємо всіх загиблих борців за мир хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання.)

Учениця: (Читає вірш „За мир”)

За мир у всьому світі –

Це значить: за народ,

За колоски налиті

За шум весняних вод!

За мир у всьому світі –

Це значить: за життя,

За руки працьовиті,

За матір і дитя!

За мир у світі всьому –

Це значить: про тих,

Хто в горі вселюдському

Прибутків жде нових.

За мир у світі всьому –

Це за братерство клич

За те, щоб дню ясному

Навік збороти ніч.

(Звучить пісня „Сонячне коло”.)

Підведення підсумків уроку:

1. Учні письмово (3-4 речення) дають відповіді на одне з запитань, які написані на дошці:
   1. Що дає нам вивчення міфів?
   2. Чим цікавий для мене міф Г.Лонгфелло?
2. Побажання вчителя. Образ Гайавати вчить вас будувати мудре і прекрасне життя позбавлене ворожнечі і війн. Старші товариші підготували невеличкий подарунок Голуба Миру (вручають учням маленькі голубки). Нехай мир буде у ваших домівках, у ваших містах і селах, у ваших душах і серцях.

Д/з. Вивчити уривок з поеми Г.Лонгфелло „Пісня про Гайавату” напам’ять.

        (Уривок „Діти любі...”).