Завантажити у форматі doc
На балу у Снігової Королеви
(Сценарій відкриття районного тижня дитячої та юнацької книги.
Виступ театру «Мельпомена»)
Мета: показати значення книги в житті людини, прищепити любов до книги; формувати комунікативну компетентність, артистичні вміння; виховувати потребу в читанні, бережливе ставлення до книги.
Зал прикрашений: висловами про книгу: «Книга – вікно у світ», «Книгу читати – усе знати», «Читання – самостійне плавання в морі знань» (Сухомлинський В.О.), стенди з книжками, виставка дитячих малюнків до творів. Годинник, декорації, кольорові кульки, комп’ютерна підтримка, вказівник із стрілками:
- Літературні загадки.
- Назвіть своїх родичів.
- Виправ помилки.
- Прислів’я про книгу.
- Складаємо вірші.
Сцена І
(Трон Снігової Королеви, дерева в снігу… Сніжинки кружляють в танці. Здіймається віхола, чути звуки шуму дерев, вітру. Звучить пісня «Три белых коня». З'являється Снігова Королева)
Снігова Королева: Добрий день Вам, діти милі,
Облітала я весь світ.
Дуже добре відпочила
Шлю палкий вам всім привіт!
Вже я зовсім не холодна,
Й серце вже не льодяне,
Все це книги благородні
Розтопили геть мене.
Я їх стільки назбирала,
А цікаві вже які…
Все читала, і читала
Про героїв залюбки
А тепер, як Королева
Я влаштую бал такий,
Щоб по всьому королівстві,
Розлетівся дзвін – дзвінкий.
Запрошу до себе в гості
Всіх героїв із казок
Тож наказ пишіть, сніжинки
«Всі на бал, мерщій з книжок»
Неодмінно всіх чекаю
З сміхом, піснею, теплом.
Добрі наміри я маю,
Зачарую лиш добром.
Фея. У гості знову казка кличе
До неї друже завітай
Вогні засяють таємниче
Запалить зорі небокрай
У гості знову кличе казка
У феєричних мрій політ
До неї поспішай, будь-ласка
У неповторний дивосвіт.
(Баба Яга з Кощієм виглядають із-за дерева)
Баба Яга (говорить до Кощія) Бачиш, хочуть зібратися на посиденьки, свій
розум виявити. Та не тут то було. Перегородимо шлях, не пропустимо нікого. Не буде балу у Снігової Королеви.
Кощій. Добре ти придумала, Яго. Та як це зробити, щоб вони не потрапили на
бал?
Баба Яга. А ми влаштуємо їм справжні випробування. Знаєш, Кощію, а я
справжня поетеса!
Залізні зуби, кістяна нога,
Мене всі знають – красуня Яга.
Кощій. Я теж вмію писати вірші.
Баба Яга. А ну ж?
Кощій. Безсмертний я, у серці лють
Кощієм всі мене зовуть.
Баба Яга. Ну добре, ходімо готуватись до зустрічі гостей.
(Звучать «Частушки Бабок Ежек». Кощій і баба Яга танцюють
і виходять до хатинки)
Сцена ІІ
(на сцені ліс. Зелені дерева, кущі. У глибині імпровізована хатинка на курячих лапках. Із віконця виглядають Баба Яга і Кощій. Лісом блукають Кай і Герда. Біля хатинки знак зі стрілками, що вказують на випробування, які повинні пройти герої).
Кай. Скільки ми блукатимемо цим лісом? Ноги терпнуть, очі злипаються…
Навіщо я тебе послухав і пішов чудес шукати? Їх все одно немає. Я ж знав, знав! І все одно пішов. Навіщо?!
Герда. Не поспішай з висновками. Я впевнена – щось має статися. Ліс повен
чудес, треба тільки їх побачити душею та серцем. Пригадай казку «Дванадцять місяців». Пам’ятаєш, які дива сталися там? Тихо, чуєш, що нашіптують нам старі дерева?...
(Звучить початок пісні «Пластилінова ворона»)
Герда. От бачиш, я казала, що ми вже зовсім близько від чудесного місця, де на
нас чекає зустріч з казкою.
Кай. Про які казки може йтися? Я в них не вірю!
Герда. Ой, дивися, Кай, хатинка! Мабуть, казкова!
Кай. Гердо тут щось написано. (читає) Снігова Королева запрошує всіх на бал?
Герда. От тобі і справжні дива.
Баба Яга. Стійте! Не пустимо. Не дозволимо! (кидається на них з стусанами)
Повертайтеся звідки прийшли.
Кощій. Чекай, Яго! Зараз ми влаштуємо їм розминку. Відгадаєте літературні загадки. Пройдете до Снігової Королеви.
Кай і Герда. (разом) Ну, що ж. Ми готові.
(Баба Яга з Кощієм по черзі загадують загадки)
- Як називає О.С.Пушкін затишний куточок чарівної землі, де живуть казкові герої? (Лукомор’є).
- Хто допоміг королевичу Єлісею знайти свою царівну? (Вітер).
- Хто охороняв володіння царя Додона? (Золотий півник).
- Хто мандрував з дикими гусьми? (Нільс).
- Хто переміг мишачого короля і його військо? (Лускунчик).
- Хто вважав, що «допомагати людям – витрачати даремно час»? (Стара Шапокляк).
- Хто допоміг ослику Іа знайти загублений хвіст? (Вінні-Пух).
- Хто змагався з директором лялькового театру Карабасом Барабасом? (Буратіно).
- А як називають Буратіно в Італії? (Піноккіо).
Ну що ж, молодці. Тут ваша взяла. Багато книг вам читала бабуся зимовими вечорами. Проходьте! Ви цього заслужили.
(Звучать перші акорди пісні «Какое небо голубое».
Входять лисиця Аліса і кіт Базиліо).
Аліса. Хто тут згадував про Буратіно?! Ви знаєте, де він?
Кіт. Де він?
Аліса. Скажіть нам, ми його найкращі друзі.
Кіт. Друзі.
Аліса. Не перебивай. (Штовхає кота). Не вірите? Ну звісно, нам ніхто не вірить.
Пустили про нас поговір – такі ми та сякі…
Кіт. Ага.
Аліса. Не перебивай. (Штовхає кота). А як ми дружили з Буратіно! Як ми йому
допомагали! З біди завжди виручали, від Карабаса Барабаса, від погоні рятували і, звичайно ж…
Кіт. (зітхає). Обікрали…
Аліса. Що ти верзеш! Ох, і дурний! Недарма з тебе всі насміхаються.
Баба Яга. (здивовано). Невже ти той самий вчений кіт, який знає багато казок і
вміє їх гарно розповідати?
Кіт. Авжеж. Та це було так давно. Аліса обдурила мене, покликала з собою
мандрувати, сказала, що багато нових друзів знайдемо і вона покаже мені, якою є справжня дружба… А що з того вийшло?! І друзів не знайшов, і казки розгубив… (Плаче).
Аліса. Тут щось написано. А я читати не вмію.
Кіт. Ха-ха-ха. От до чого доводить неуцтво. (Читає) Запрошую…Снігова
Королева.
Аліса. Що ти там бурмочеш? Нічого не розумію.
Кіт. Мені туди потрапити необхідно! Може я пригадаю казки.
Аліса. Куди? Що? Для чого?
Баба Яга. На бал до Снігової Королеви.
Аліса. І я туди хочу.
Кощій. Для вас у мене є заморочки. Відгадаєте пропустимо.
Баба Яга. Нічого в них не вийде. Вони ж грамоти не вчились.
Кощій. (підходить до вказівника, вибирає стрілку з написом) Скажіть-но, які
родичі є в нашого кота в інших казках.
(Кіт в чоботях, кіт Леопольд, кіт Матроскін).
А які родичі є в лисиці.
(Лиса-Патрикіївна, Лисичка-сестричка, Лиска-Аліска).
Аліса. Дітки! Допоможіть нам, підкажіть.
Кіт. Ми так хочемо потрапити на бал. А вже потім обов’язково підемо до школи
і прочитаємо всі книжки.
(З допомогою дітей Кіт і Аліса відповідають на загадки Баби Яги).
Баба Яга. Щось Кощію легкі завданячка ми їм даємо. Але ж відгадали, тож
прийдеться пропустити.
(В зал вбігає Незнайко, вітається з дітьми).
Незнайка. Привіт усім! Ой, натомився! Цілий день тільки те й роблю, що вчуся.
А що ви тут? Зібралися на бал до Снігової Королеви? Даремно час витрачаєте. Туди потрапить найрозумніший. Всім давно відомо, хто найрозумніший, - я!
Баба Яга. А ти звідки знаєш, що Королева збирає книжкових героїв?
Незнайка. Так я ж в Інтернеті прочитав. Та й поспішаю до неї в гості.
Кощій. Е! Ні! Туди так просто не потрапиш! Ось, бачиш! Вибирай вказівник!
Відповідай на питання! А тоді проходь.
Баба Яга. Інтєрнєт – інтєрнєт. Книжки читати треба. Зараз перевіримо на що ти
здатен.
(Незнайка підходить до вказівника, відриває наступне завдання, читає, падає на коліна перед глядачами).
Незнайка. Благаю! Не залиште в біді! Рятуйте! Треба виправити помилки.
- Подарувала пані Метелиця Ледащиці величезну купу золота за старанну роботу.
- Попелюшка загубила на сходах срібний черевичок.
- Семеро гномів були помічниками Снігової Королеви.
- Буратіно переміг Мишачого короля.
- Заблукала Дюймовочка у лісі і потрапила до гномів.
- Хлопчик-мізинчик знайшов золотий ключик і відкрив ним потаємні дверцята.
Дякую вам, любі друзі за допомогу. Тепер і я потраплю на бал.
Баба Яга. Як не везе нам сьогодні - так не везе. Проходь вже. Мабуть наш план
провалився.
Кощій. Тихо, стара! До нас хтось наближається. Ну вже їм не поздоровиться.
(Входять, маршируючи під запис пісні «Кто ходит в гости по утрам», Вінні-Пух і П'ятачок. Лунають слова пісні: «…Давай пойдём в гости к кому-нибудь…»)
Вінні-Пух. А ми, здається, вже кудись прийшли. Куди ж потрапили?
Баба Яга. До казкової хатинки на літературні посиденьки.
Вінні-Пух. А тут чимось пригощають?
Баба Яга. Тут отримують пропуск на бал.
(Чути звук моторчика)
Влітає Карлсон. Чим пригощають? Де варення? Де торт?
П’ятачок. Вінні! Вінні! Це хто? Невже це сам Карлсон.
Карлсон. Так, це Я – найкращий у світі Карлсон, який живе на даху. Чоловік у
розквіті сил, найшвидший поглинач варення, булочок, печива, пиріжків, цукерок. А ви… Теж мені друзі! Хотіли з’їсти смачненьке без мене?!
Кощій. Смачненького скуштуєте у Снігової Королеви на балу.
Вінні-Пух. Мерщій. Поспішаймо на бал!
П’ятачок. Ми любимо ходити в гості.
Карлсон. Я самий найкращий гість у світі. А де пиріг?
Баба Яга. Почекайте. Такі швидкі! Королева чекає тих, хто любить читати. А ми
перевіримо чи готові ви до зустрічі з Королевою.
Кощій. (відриває наступну стрілку з вказівника). Які ви знаєте прислів’я про
книгу.
Вінні-Пух. «Хороша книга – яскравіше зірки сяє».
П’ятачок. «Дім без книги – день без сонця».
Карлсон. «Одна книга тисячі людей навчає».
Вінні-Пух. «Книга – міст у світ знань».
П’ятачок. «Книга для розуму – теплий дощик для сходів».
Карлсон. «З ручаїв ріки – з книжок знання».
Баба Яга. Ох і розлютилася ж я. Звідки ви беретеся такі розумні?
Кощій. Треба й нам сідати за книги, бо не потрапимо на бал.
Баба Яга. На всіх парах айпад включаймо.
Кощій. Хоч ти, бабо, з новими технологіями знайома. Та ніщо не може замінити
спілкування з книгою. Тож до роботи бо бал незабаром розпочнеться.
Баба Яга. Стривай! Кощію. А ми ще не випробували наших гостей! Дітлахів, що
позбігалися з усього міста.
Кощій. І для них у мене є питаннячка! Хоча вони і хитромудрі, та нічого не
скажуть.
Баба Яга. Зараз з’ясуємо, чи вмієте ви складати вірші. Тож уважно слухайте
початок, та здогадайтеся, яке потрібно додати закінчення.
Діти, звісно, вчаться в … (школі)
А комбайн працює в … (полі)
Ми лікуємось в … (лікарні)
А стрижемось в … (перукарні)
Ліки ми берем в … (аптеці)
А книжки в … (бібліотеці)
Кощій. Молодці! Знаєте ви все тому що багато читаєте. Ми з вами теж будемо
дружити.
Баба Яга. І запишемось до бібліотеки. Отже ви потрапили на бал, заслужили,
молодці.
Дія ІІІ.
(На балу у Снігової Королеви. Вбрана сцена різнокольоровими кульками).
Сніжинка. Добрий день вам, любі друзі!
Свято зараз у окрузі,
Гості з’їхались чудові
З місць далеких та близьких.
Тож вітаєм в нашім домі
Вас усіх, усіх, усіх!
Сніжинка. За горами, за лісами
Сонце брами, відчиняє
А за брамами отими
Диво-казка походжає,
До веселої господи
Всіх гостинно нас чекає.
Входить Снігова Королева:
У нашім королівстві – свято,
Буде бал чудовий тут,
Буду всіх я тут вітати,
Всі до мене в гості йдуть.
З багатьох казок герої
Вже до мене поспішають,
Слуги їх сюди пропустять,
Бо запрошення всі мають!
О, я чую! Вже хтось йде!
Хто ж першим сюди зайде?
(Звучить пісня «Если долго…»)
Входить Червона Шапочка.
Королеву я вітаю,
Щастя й радощів бажаю!
Дуже я на бал хотіла,
Я не йшла сюди – летіла!
Буду цілу ніч співати,
Веселитись й танцювати!
Вовка навіть не злякалась
Саме так до вас добралась.
Снігова Королева. Я рада, Червона Шапочко, що ти завітала до нас на бал.
Мухи Цокотухи. А ми мухи-цокотухи
Маєм з золота ми брюха
Довго ми по полю йшли
Дрібні гроші там знайшли
Повернули на базар
І купили самовар
Тай відкрили бізнес свій
І прибуток не малий.
Чаєм всіх ми пригощаєм
А взамін – казки читають
От й до вас прийшли на свято,
Будем чаєм пригощати.
Снігова Королева. У нас, якраз, смачненького і не вистачає. Тож раді вас бачити.
Снігова Королева: Ваші документи.
Кіт Матроскін. Мої документи – лапи, вуса, хвіст.
Кіт Матроскін мене звати
«Это фамилие такое»
На гітарі вмію грати,
Користь з всього в мене є.
Економний, вишиваю –
Гострий розум, друзів маю
І пісні для всіх співаю.
Так… нічого не забув?
А! З Простоквашино прибув.
Снігова Королева. Проходь до нас на чудовий бал.
(Під мелодію з кінофільму входять Буратіно і Мальвіна)
Буратіно. Як тут гарно, як чудово,
Як же тут усе казково!
Мальвіна. Буратіно, ти заснув?
Й привітатися забув?
Ну, не можна так робить,
Ще тебе учить і вчить!
Буратіно. Ой, не треба вчить мене,
Любая Мальвіно!
Від науки отієї
Стану знов поліном.
Мальвіна. Королеву ми вітаємо,
Їй найкращого бажаємо:
Усмішок ясних, тепла,
Веселощів і добра!
Снігова Королева. Добре, що знайшли ви час
До мене завітати.
Ви сідайте тут, будь ласка,
Будем інших ми чекати.
(Танець «Троє поросят», виконує танцювальний ансамбль «Барвінок»)
Снігова Королева. Наф-Наф, Нуф-Нуф, Ніф-Ніф
Ми раді вас вітати всіх.
Як гарно ви нам танцювали,
А ми вам всі аплодували.
Вбігає Пеппі Довгапанчоха (в руках тримає вазу. Говорить слова на фоні
музики).
Я Пеппі, відома всім Довгапанчоха!
Живу й не сумую ніколи й нітрохи.
Ви пам’ятаєте, я не хотіла рости, хотіла завжди залишитись маленькою, бо дуже дорожу своїм дитинством, адже дитинство – це світ фантазії, мрій, і тільки в дитинстві збувається казка.
(Пеппі Довгапанчоха тре вазу ганчіркою. Музика дим. На сцені з’являється старий Хотабич. Не дуже старий, у багатому новому вбранні).
Пеппі Довгапанчоха. Дядьку ви хто?
Хотабич. О калькулятор моєї душі. Хіба ти не впізнаєш мене?
Пеппі Довгапанчоха. Наче ні. Та ви мабуть чарівник з якоїсь новорічної казки,
яку я ще не читала.
Хотабич. (хитро) О горе мені, старі друзі і не впізнають.
Пеппі Довгапанчоха. Знала я одного старого, який так говорив і поводився. Так
це ж був старий Хотабич.
Червона Шапочка. Так він був дуже старий і в лахмітті.
Хотабич. Ха… О дурники мого серця, найнетямущі з клоунів, ви не враховуєте
технічного прогресу та можливостей сучасного життя. Ану, придивіться уважніше! Так! І так!
Снігова Королева. Та це ж Хотабич. Але який гарний і молодший свого віку на
років 300-400.
Хотабич. О, побілка мого серця, мені вдалося Вас вразити.
Всі. Ще й як.
Хотабич. Купив у «Кишені» шампунь, в секонд-хенді чудовий халатик, в
Інтернет-обміннику поміняв стару пляшку на нову чудову вазу. Прошу називати мене ласкаво Хотабик. О так я у вас на святі.
Всі. Проходь, розташовуйся. Чекали на тебе.
Заходять лиска Аліска та кіт Базиліо
Лиска Аліска. Подайте нещасній лисці Алісці!
Я побита, немічна, пожалійте мене!
Кіт Базиліо. І мені подайте, сліпому коту Базиліо!
Подайте, не минайте!
Снігова Королева. Аліско, Базиліо! Що ви тут клянчите? Ви ж у мене в гостях.
Тут для вас буде всього доволі.
Лиска Аліска. Справді, як це ми забули,
Що на бал нас пропустили?
І взялися за своє:
Ходим, клянчим, все, що є!
Але все! Сьогодні будем
Веселитись від душі!
Реготати та співати,
Танцювати танці всі!
Кіт Базиліо. Танцювати й я зумію,
Задля цього я прозрію,
Веселитись разом будем
Негаразди всі забудем.
(Входить Гаррі Поттер, Звучить музика з кіно)
Гаррі Поттер. Мій герой – малий чарівник.
Справи добрі він вершить.
Друзям він допомагає,
Від злих духів захищає.
Учень він талановитий,
До науки має хист.
Впізнали хто я? Так, правильно.
Я – хлопчик, Гаррі Поттер.
Прибув у гості я до вас,
Щоб з святом казки привітати
У чарівний весняний час.
Я хочу вам всім побажати
Казкових знань, магічних сил.
Хай буде все гаразд у всіх.
Снігова Королева. Ми всі раді вітати нашого юного чарівника!
Милі гості! Любі друзі!
Рада я вітати всіх.
(Закочується колобок)
Колобок. Я веселий колобок
Не біляш, не піца
Круглий, да, а вам слабо
По землі котиться?
Від бабусі я тікав,
І з віконечка упав,
Через сад, через місток,
Покотився у лісок
По дорозі я зустрів
Хитрих і злих звірів,
Обдурити їх зумів,
Бо їм не повірив.
Докотився до води
Й принесла вона сюди.
Червона Шапочка. А у нас якраз тут свято!
Тож проходь, тобі ми раді.
(Забігають баба Яга і Кощій)
Баба Яга. Зібралися на посиденьки, свій розум виявляєте. А наймудрішу,
найгарнішу і взагалі най-най… не запросили?
Кощій. Тай про мене забули! Тож зараз ми влаштуємо Вам свято!
Баба Яга. Гей, годиннику, зупинись,
Стрілко, стій і не крутись.
Час навік я зупиняю.
Сміх і радість відбираю,
Чари смутку навіваю.
Снігова Королева. Дорогі гості! Злі сили зупинили час. Стрілки годинника не
рухаються, і він тепер ніколи не проб’є час початку нашого балу.
Гаррі Поттер: Спокійно! Зараз я своєю чарівною паличкою доторкнуся до
годинника, промовлю чарівні слова, а всі присутні мені в цьому допоможуть.
Чарівна паличко, виручи всіх нас,
Допоможи повернути час.
Нумо разом: раз, два, три,
Злая сило, у мить замри!
Баба Яга . Вибачте нам! Ми більше не будемо!
І сказати хочемо,
Будьте друзями ви нам
Ми вас дуже просимо!
Кощій. Ви не бійтеся більш нас,
Наші слова щирі –
Віднині будем з усіма
Жити в дружбі й мирі!
Всі. Ура! Бал продовжується.
(Танець «Станьте, дети, станьте в круг…»)
(Герої по черзі підходять і говорять слова)
Сніжинка. Книга нам несе чудовий
Знань незлічених запас.
Світ яскравий, кольоровий
Відкривається для нас.
Сніжинка. Все, про що не здогадався
Навіть думати не міг,
Чи не знав, чи сумнівався –
Дізнаємося ми з книг.
Сніжинка. Звідки сніг береться в хмарі?
Чом метелиця бува?
Чом води нема в Сахарі? –
Розкриваєм всі дива.
- Я з охотою читаю
Поринаю у книжки.
Я уже багато знаю –
Бо роблю це залюбки.
- Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій, величній світлиці.
А двері широкі, відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
- Герої романів, легенд, повістей
У тиші говорять із нами.
В книжках – відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками.
- Ведуть нас в незнане книжки,
Розрадять, коли нам нелегко.
Для нас зберігає їх довгі роки –
Королівська бібліотека.
Снігова Королева. Казка – це радість,
Казка – це сміх,
Казка дітей розважає усіх!
Ведуча. Чарівний світ, що зветься казкою! Сьогодні ми з вами зустрілись з
улюбленими казковими героями. Нехай зустрічі з ними будуть для вас завжди святом! Адже це – зустрічі з друзями, з якими ви підете у нелегке доросле життя.
Снігова Королева. Хай казочка весела
Позве ще в гості нас.
А ми обов’язково
Ще прийдемо до вас.
Щоб зорі знов сіяли,
Дзвенів веселий сміх
Для нас усіх, для нас усіх,
Для нас усіх, усіх!!!
(Звучить пісня)
| 
