Завантажити у форматі doc
ТЕМА: Олександр Пушкін «Пісня про віщого Олега». Поетизація давньоруської минувшини в баладі Пушкіна «Пісня про віщого Олега».
МЕТА: поглибити знання учнів про О.С.Пушкіна; показати майстерну обробку літописних джерел, здійснених автором в жанрі літературної балади; розширити відомості школярів про побут і звичаї Київської Русі; сприяти формуванню стійкого інтересу до історичного минулого свого народу, виховувати повагу до національних традицій.
Обладнання: портрет О.С.Пушкіна, виставка його книг; ілюстрацій, репродукція картини В.Васнецова «Прощання Олега з конем».
Тип уроку: урок-дослідження.
Пушкін – це найкраще, що є в кожній людині.
Д.С.Лихачов
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда: «Заморочки із бочки».
- Що таке балада?
- Які характерні ознаки балади ви знаєте.
- Чим відрізняється фольклорна балада від літературної.
- З якими літературними баладами ви знайомі? Наведіть приклади.
ІІ. Оголошення теми.
План уроку
- Короткі відомості про життя і творчість О.С.Пушкіна.
- Київський князь Олег.
- Робота над змістом твору.
- Словникова робота.
- Дослідження тексту.
- Цитатний план.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
Пушкін – «російська людина у її розвитку».
Пушкін… Всесвітньо відоме ім’я. Воно приходить до нас у дитинстві й залишається назавжди. Ще не вміючи читати, кожен з нас уже знав чарівні казки Пушкіна, декламував його дзвінкі й співучі рядки «Край лукомор’я дуб зелений…» І ви – у полоні казки, де буває те чого не існує в житті, де добро завжди перемагає зло, а любов і щире серце розбивають найстрашніші чари.
Ми ростемо, і вивищується Пушкін. У кожної людини він свій, не повторний, непередбачливий, загадковий. Однак завжди – добрий друг і порадник, бо зі сторінок його творів говорить сама мудрість. М.В.Гоголь так писав про поета: «Пушкін є явище надзвичайне, і, можливо, єдине явище російського руду; це російська людина в її розвитку в якому він, можливо, з’явиться через двісті років».
Отже, запишіть в зошити тему сьогоднішнього уроку. На уроці представлена виставка книг, які написав О.С.Пушкін. Вони є в нашій бібліотеці і можна познайомитись з ними.
Сьогодні на уроці ми проводимо пошукову роботу, щоб ви могли легко орієнтуватися в інформаційному просторі, будувати навчально-пізнавальну роботу навколо художнього твору. Сьогодні в класі працюють науковці і біограф, історик, укладач словника, літературознавець які отримали випереджуючі завдання.
Шановний біографе, надаю вам слово, але хочемо, щоб ви розповідаючи про О.С.Пушкіна звернули увагу на слідуючі етапи його життя
а) дитинство
б) заслання поета
в) історію виникнення «Пісні про Віщого Олега» (учні конспектують виступ своїх однокласників).
2. Виступ біографа.
О.С.Пушкін з’явився на світ 6 червня 1799 року в Москві старовинній дворянській родині, що належала до високоосвіченої частини московського вищого світу. Його батько, Сергій Львович, був знайомий з кращими письменниками того часу – Карамзіним, Жуковським, В’яземським, які часто гостювали у Пушкіних.
У дитинстві Пушкін виховувався вдома. І хоча систематичної освіти йому не дали, хлопчик добре вивчив французьку мову, якою говорив увесь вищий світ, і захопився читанням книг з багатющої домашньої бібліотеки. Велике значення у житті майбутнього поета мала його нянька Орина Родіонівна, яка відкрила хлопчику чарівний світ народних казок і навчила говорити російською мовою.
1811 року Олександра віддали до Царськосельського ліцею, в якому він провчився до 1817 року. Імена всіх перших тридцяти випускників Ліцею золотими літерами вписано в історію Росії. Серед них Олександр Пушкін.
Саме в Ліцеї виявився талант майбутнього найбільшого російського поета.
У 16 років з’являється друком перший вірш Пушкіна – «К другу стихотворцу». А в 20 років світ побачила поема «Руслан і Людмила», що викликала захоплення в самого В.А.Жуковського. Видатний поет подарував молодому Пушкіну світ портрет з написом: «Переможцю учневі від переможеного вчителя». Жуковський благословив нового поета, пророкуючи йому велику славу. Так воно і сталося.
«Сонцем російської поезії» називали Пушкіна сучасники. Життя ж поета було сповнене постійних незгод.
Після закінчення Ліцею Пушкін змушений був залишити Петербург, оскільки викликав гнів царя своїми віршами, в яких відкрито лунали мотиви свободи. Поета заслали подалі від столиці, на південь, в Одесу. Дорога із Петербурга до Одеси пролягала через Київ, Єкатеринослав, Черкаси.
Пушкін побував у Києві – легендарній столиці першої слов’янської держави, що славилася своїми хоробрими воїнами, жагою свободи й волі, перед якою схилялися навіть сильні європейські держави. Він відкрив для себе світ легенд Київської Русі. Увагу поета привернула легенда про київського князя Олега. Він відвідав могилу князя, похованого у древньому місті на овіяній легендами горі Щекавиці.
У Пушкіна виникає задум написати твір про князя Олега. І ось 1 червня 1822 року була поставлена остання крапка у вірші під назвою: «Пісня про віщого Олега».
3.Вчитель. Чому саме цей київський князь зацікавив поета? Що відомо про нього.
До слова запрошую історика.
4.Повідомлення учнів про київського князя Олега.
Постать давньоруського князя Олега оповита таємницями, ім’я його обросло легендами і переказами. Згадки про князя можна знайти у відомій історичній та літературній пам’ятці епохи Київської Русі «Повісті минулих літ».
Із цього твору ми дізнаємося, що походив він із варягів, був родичем Рюрика, котрий помер 879 року, а князювання й опіку над своїм малим сином Ігорем передав Олегові. 882 року Олег оволодів Києвом. Саме йому належать слова про Київ. «Це буде мати городів руських».
Олег був доблесним воїном: він підкорив багато племен, повісив свій щит навіть на воротах Царгорода на ознаку перемоги; добився, щоб руські купці «без усякого мита» торгували в Царгороді. Була в його житті пригода, яка зацікавила поета.
Послухайте голос століть. Це – уривок із книги «Повість минулих літ» у перекладі В.Близнеця, сторінки, присвячені легендарному князеві.
5.Вчитель. У вас на партах є копія уривка із «Повісті минулих літ». Давайте виразно прочитаємо цей уривок.
(Уривок)
6.Слово вчителя.
Народна легенда про смерть князя Олега має інтригуючий сюжет. Не дивно, що вона привертала увагу багатьох письменників: О.Пушкіна, К.Рилєєва, І.Франка. Послухайте вірш-баладу О.С.Пушкіна «Пісня про віщого Олега».
- Виразне читання вірша О.Пушкіна «Пісня про віщого Олега». Ви прослухали баладу, а тепер знайдіть слова, значення яких не зовсім зрозумілі. Добре, укладачі словника хочуть пояснити нам ці слова. (учень виходить до дошки, де вже записані слова, пояснює їх).
7.Словникова робота.
Віщий – 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.
Хозари – напівкочові племена, що в І тис. н.е. жили у степах Південно-Східної Європи.
Царгород (Царград) – староруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).
Отроки – підлітки до 15 років, князівська челядь.
Тризна – завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Ця частина складалася спочатку зі змагань, жертвоприношень, а пізніше – з поминальної учти.
Бранне (сідло) – від брань – війна, битва (тобто військове сідло).
Перун – верховний бог у давніх слов’ян, бог дощу, грому і блискавки.
Баский – швидкий, прудкий, жвавий.
Волхв – язичницький жрець, пророк, провісник долі людини.
Ігор – київський князь (912-945 р.р.)
Ольга – київська княгиня, правила після смерті чоловіка – Ігоря (945-969 р.р.)
(Проведення фізкультхвилинки)
8. О.С.Пушкін – російський письменник і ми послухаємо уривок із балади мовою оригіналу, який був запропонований для вивчення напам’ять.
9.Дослідницька робота.
- Порівняйте тексти легенди і вірша О.С.Пушкіна. (усі частини літописного переказу досить точно передаються у вірші. Автор-поет дотримується першоджерела).
10.Бесіда з учнями. Використання інтерактивної технології «Мікрофон».
- Подумайте, яке зі значень слова «віщий» характеризує князя Олега. («Віщий – значить «мудрий, проникливий».)
- Як ви думаєте, чому вірш називається «піснею»? (Тому що для цього жанру є характерним оспівування легендарного героя, його життя, подвигів.)
- Знайдіть у вірші спільні з фольклорними творами ознаки. (Багато постійних епітетів («темний ліс», «вірний кінь», «товариш вірний» тощо), наявність чаклуна-ворожбита, що вносить у розвиток подій загадковість. Такі ознаки є характерними для казок, пісень.)
- Які застарілі слова вживає поет у творі? З якою метою він використовує їх?
(У тексті вживається багато застарілих слів: прирік, мольба, владар, чоло, бранний, Царград тощо. Це допомагає поетові краще відтворити колорит часів існування Київської Русі.)
- Які давньослов’янські обряди і повір’я згадуються у «Пісні про віщого Олега»? (За повір’ям, зустріч із чародієм-ворожбитою несе якісь неприємності).
Також описується давній обряд поминання померлих – тризна. Згадується ще горб – це великий земляний вал, який насипався над могилою вельмож. Оскільки русичі вважали, що під час тризни не можна сумувати, тому й «хмільна бенкетує дружина».)
11.Робота з ілюстраціями картин Васнєцова «Прощання Олега з конем», «Зустріч з волхвом».
- Який епізод зображено на картині.
- Порівняйте зображення князя Олега на картині художника і в «Пісня про віщого Олега».
12.Складання цитатного плану до твору О.С.Пушкіна. Літературознавець допоможе нам в цьому. Попробуйте виділити частини балади.
- «Збирається віщий Олег-войовник з хазарами знов воювати…»
- «Із темного лісу старий чарівник виходить на зустріч поволі…»
- «…Його не лякає жорстока броня…
Але від свого ти загинеш коня».
- «…Нам час розлучатись навіки…»
- «…Що ж чарування»
- «…І крикнув зненацька ужалений князь…»
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
Підсумкова бесіда (Заморочки з бочки).
- Розкажіть, які невідомі сторінки життя і творчості Пушкіна ви відкрили сьогодні?
- Які міста України відвідав поет?
- Що нового ви дізналися про побут і звичаї Київської Русі?
- На яке літописне джерело спирався поет під час роботи над віршем.
- Назвіть ознаки балади у творі Пушкіна.
V. Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
Вивчити напам’ять уривок із балади.
| 
