Четвер
28.03.2024
22:00
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Персональний сайт Кухар Лариси Олексіївни
Головна Реєстрація Вхід
Урок вибір урок діалог А Камю Чума »
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Завантажити у форматі doc

Урок-вибір, урок-діалог

 

11 клас

 

Тема:  А.Камю  «Чума».  Екзистенціалістська  забарвленість  проблем  пізнання сенсу буття в «пограничній ситуації», бунту й свободи людини у світі «Де Бог помер». Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах Ріє, Тарру, Грана, Отця Панлю, Рамбера, Коттара.

 

Мета:  розглянути  систему  образів  героїв  роману,  простежити  як  вирішується проблема вибору; виявити екзистенційні особливості світобачення А.Камю, зрозуміти його застереження, розвивати вміння аналізувати образи героїв, добирати цитати, будувати діалоги, монологи, робити власні висновки, сприяти усвідомленню багатозначності світу і людини.

 

Тип уроку: вибір, діалог.

 

Обладнання: портрет А.Камю; схеми, текст твору.

 

Епіграфи до уроку:

 

  1. Залишайтеся брати мої, відданими світові всією силою своїх чеснот. Хай ваша щедра любов і ваше пізнання служить світу! До цього я вас закликаю.

                                                                                    Фрідріх Ніцше

  1. Безумству хоробрих співаємо пісню.

Безумство хоробрих – ось мудрість життя!

                                                  М.Горький

 

Словникова робота

Екзистенціалізм – літературна течія, в основі якої лежить зосередженість на особі, що залишилася наодинці з буттям.

Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.

Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.

Фатальність – невідворотність подій у світі.

Абсурд – безглуздя, нісенітниця (це одне з основних понять екзистенціалізму).

Гуманізм – система поглядів, які визначають цінність людини як особистості.

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

 

1. Вступне слово вчителя.

         За певних умов кожна людина опиняється в ситуації вибору. Один намагатиметься перехитрити долю, другий удаватиме, що взагалі не помічає проблем (може вони самі по собі якось вирішаться), третій почне шукати оптимальні виходи зі складної ситуації. Проте кожне з цих рішень (а це, власне, і є вибором кожного) буде, за філософією екзистенціалістів, свідчити про рівень самосвідомості, моральної чистоти.

         Щоб краще зрозуміти вирішення проблеми нашого уроку, а саме морального вибору героями роману, я запросила до нас на урок вчителя історії та філософії Красу В.М., який вислухавши ваші розповіді допоможе нам глибше зрозуміти філософію та позицію екзистенціалістів.

 

ІІ. Опрацювання теми уроку.

1. Слово вчителя.

         Людина приходить на цю землю, святу і грішну, аби пізнати світ, своє місце в ньому. Та часто шлях до пізнання сенсу буття, істини стає тернистим. Доля і Всевишній посилають тяжкі ви пробування, хвороби. І ось у таких екстремальних умовах люди загартовуються, об’єднуються, відчувають прекрасні почуття, радіють кожному прожитому дню.  На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з такими героями, які наполегливо боролись зі злом, хворобою, чумою, жорстокістю. Ми почасти переконались у тому, що зміст книги Камю дещо ширший, ніж боротьба Руху Опору з фашистом, це боротьба зі стихією, хаосом, зачумленістю душ. Тому спробуємо підтвердити цю тезу на рівні образів героїв твору А.Камю, які впевнені, що щастя кожної окремої людини якраз і є саме суспільне добро. Події, про які говориться у творі А.Камю «Чума», відбуваються в алжирському містечку Орані.

 

         2. Рольова гра «Репортаж з місця подій»

              (На фоні малюнка міста Оран ведеться репортаж кореспондента).

         «Найзручніший спосіб познайомитися з містом – це придивитися, як тут працюють, як тут кохають і як тут умирають», - така порада французького письменника А.Камю. Отже, містечко Оран – невеличкий острів світла, в якому живе людина. Звичайне місто, цілком сьогочасне. Люди там працюють багато, але тільки для того, аби багатіти. Звісно, їм не чужі прості радощі, вони кохають, захоплюються кіно і морськими купаннями. Що ж, виявляється, нічого незвичного. Та я помітив одну особливість. Це місто – якесь сіре, безлике, вулиці хаотичні, не квітнуть сади, стоїть нестерпна спека, задуха. Щось насторожує…

 

         3. Вчитель. Що ж насторожувало в цьому місті?

              Повідомлення групи учнів-дослідників

         На місто Оран насувалось лихо. З’явилося воно в образі першого здохлого щура, якого Ріє побачив на сходовому майданчику, згодом це було кілька здохлих щурів, а за тим ціла скринька з огидними тваринами, яку ніс залізничник. І найвища напруга – тисячі щуриних трупів на вулицях Орана. Ця пошесть стає передвісником страшної трагедії. Такі події насторожують. Варто згадати морську прикмету: «Щури тікають з корабля – чекай небезпеки». Та цей «сигнал» насторожив тільки лікаря Ріє.

 

         4. Яке ж значення вклав Камю в це містечко Оран.

               Експерт. Мова в романі йде не про конкретне місто, а про світ у цілому. Оран – це узагальнений образ Усесвіту, де панує хаос, зло, а люди вступають у двобій з дійсністю.

         5. Робота зі схемою.

 

 

         6. Вчитель. Як ви вважаєте, чому першим відреагував на небезпеку в місті саме Ріє?

         (Лікар Ріє перебуває в епіцентрі подій. Від основної маси оранців, що до нашестя жили «неусвідомленим життям», його відрізняє відкритість екзистенцій ним питанням. Адже і до трагедії Ріє щоденно йшов у бій проти смерті людської. Він знав, що таке біль, тому рішуче брав на себе відповідальність за життя інших.

         Цікаво поближче познайомитися з цим самовідданим героєм, який, рятуючи тяжкохворих на чуму, чудом залишився живий.)

 

Проведемо рольову гру «час спілкування з Ріє».

 

         (Ми обрали саме цей творчий вид роботи тому, що позиція лікаря Ріє розкривається в діалогах. Саме діалог допомагає зрозуміти погляди цієї великодушної людини.)

         - Як сформулювати перші ознаки стурбованості станом хворих міста через щурячу моровицю?

         - Навколо мене пітьма, і я спробую в ній щось побачити. Я не знаю, ні що мене чекає, ні що буде по всьому цьому. Зараз є хворі і треба їх лікувати. Я бороню їх, як умію, та й усе.

         - Що є для вас це страшне нашестя?

         - Нескінченна поразка. Людське горе.

         - Чи готові ви до боротьби з епідемією?

         - Але ж коли бачиш, скільки біди і горя приносить чума, треба бути божевільним сліпцем або просто негідником, аби примиритись з чумою.

         - Чи вбачаєте щось героїчне у виконанні своїх обов’язків?

         - Мушу, проте, ось що вам сказати: при чому тут, власне, геройство? Це не геройство, а звичайнісінька чемність. Можливо, ця думка здається Вас сміховинною, але єдина зброя проти чуми – це чесність. Що вона таке взагалі, я й сам не знаю, але в моєму випадку певен: бути чесним – значить робити свою справу.

         - Ваше тлумачення жахливих подій з точки зору релігії?

         - І навіть на смертній постелі я не прийму цей світ божий, де мордують дітей.

         Так от, оскільки світовий лад визначається смертю, можливо, для Господа Бога взагалі краще, щоб у нього не вірили і щосили боролися проти смерті, не підводячи очей до небес, де він так уперто мовчить.

         - Як ви вважаєте, чи назавжди переможена бацила чуми?

         - Будьте обережні, будь-яка радість під загрозою, бацила чуми ніколи не вмирає.

         - Чи можете напевно сказати, чого навчає лиха година?

         - Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу… Кожен з нас змушений робити свій вибір, і кожен вибір заслуговує на повагу.

 

         7. Бесіда з учнями.

1. Чи вірить Ріє у власну перемогу?

2. Чи можна назвати його героєм?

3. Як ви вважаєте, чому Ріє, будучи в самому пеклі чуми, залишився живим.

 

         8. Вчитель. Моральні принципи героя Ріє – гуманізм. (він розуміє, що його обов’язок – співчуття і допомога страждаючим), почуття відповідальності, милосердя його моральна опора у цьому нетривкому світі -  власна незламність і бодай щонайменша корисність для справи, що робиться задля загального добробуту.

         А зараз проведемо дослідницьку роботу «Індивідуальні портрети постатей, що вивищуються над оранцями».

         Отже усне повідомлення про «Стороннього» в Орані – образ Рамбера.

 

         Учениця. Мета мого повідомлення – познайомити вас із героєм твору – паризьким журналістом Раймоном Рамбером. «Низький, у спортивному одязі, широкоплечий, з рішучим виглядом та ясними розумними очима, він здавався людиною самовпевненою». Він приїхав до Орану, щоб написати репортаж про санітарний стан міста і, можна сказати, випадково потрапив до карантину, викликаного епідемією. У Парижі на нього очікувала кохана жінка, і заради щастя з нею він готовий був знехтувати тією спільною справою боротьби проти чуми, до якої закликав Ріє. У розмові з Ріє він намагається обґрунтувати свою втечу егоїстичною філософією: «Знаю, знаю, - вигукнув Рамбер, - зараз ви забалакаєте про громадські інтереси, але ж для громадського добра саме й потрібне щастя кожної окремої людини». 

         Думки про втечу з’являються у нього не від страху. До втечі його спонукає кохання, яке він вважає найбільшою цінністю в житті. Але, зрештою, сумління і відчуття обов’язку беруть у ньому верх. У процесі важких моральних коливань і роздумів він приходить до розуміння співчуття і солідарності: «Я колись думав, що чужий у цьому місті і що мені тут у вас нема чого роботи. Але тепер, коли я бачив те, що бачив, я відчуваю, що я теж тутешній, хочу я того чи не хочу. Ця історія стосується однаково нас усіх». Усвідомлюючи, що «соромно бути щасливим одному», він залишається допомагати лікарю. Я захоплююсь його нелегким вибором, благородністю вчинку. Звісно, боротьба за життя інших людей, чужі долі та смерті загартували характер. Та все-таки я щиро рада, що Рамбер, не раз побувавши в лабетах чуми, залишився живим і зустріч сім’ї Рамберів відбулася. Та лихо, якому він дивився щодня у вічі, наклало свій відбиток на душу героя. «Йому (Рамберу) хотілося знову стати таким, яким він був на початку епідемії, коли, ні про що не думаючи, поклав собі на відчай душі вирватися з міста, кинутися до своєї коханої. Але він знав, що це все неможливо. Він змінився, чума засіяла в ньому відчуженість».

         Та головна істина, яку відкриває Рамбер завдяки епідемії, і є, на мою думку, життєвим кредо героя: «Єдине, що для мене цінне, - вмерти або жити тим, що любиш».

 

         9. Вчитель. Товариш лікаря Ріє, який без страху і втоми бореться з чумою і називає себе «зачумленим». Звичайно це Тарру. Яке його ставлення до чумию. Яку позицію він займає.

        

 

Група учнів психологів підготувала опорно-логічну схему «Тарру - «Зачумлений».  

 

 Етапи життя героя, його свідомість             Розуміння подій світу, моральні

                                                                                                     принципи

Син прокурора, присутній на суді, де          Йде з дому, пориває стосунки з бать-

його батько виступив зі звинувачен-            ком, протестує проти традиційного

ням до страти                                          →     державного закону, який засуджує

                                                                          людину до страти

Революційно-політична діяльність               Впевненість у тому, що всі, хто вби-

в різних країнах (присутність при        →     ває, - зачумлені

страті підлітка в Угорщині)

Відмова від участі в революційній                Розуміє, що протистояти злу не обхід-

боротьбі, розчарування в ім’я на-                  но, та його «моральний рецепт» - «по

сильства. Чума в місті нічого               →      змозі не ставати  на бік лиха»

нового для нього не відкриває

Впевнений, що відтоді, як відмовив-            Кожен носить чуму в собі. Мікроб –

ся убивати, засудив себе на безпово-            це щось природне

ротне вигнання                                      →

Зрозумів одне: все лихо походить                 Усвідомлює, що історію робитимуть

від того, що люди не вміють кори-                інші

стуватися ясною мовою                       →                 

Вирішив в усіх випадках ставати на              Вирішив собі і говорити, і діяти ясно,

бік жертв, аби хоч якось обмежити    →       аби вибратися на добру дорогу.

розмах лиха                                                      Тільки так можна прийти до миру

        Етапи життя героя, його                        Розуміння подій світу, моральні

                    свідомість                                                         принципи

Власне усвідомлення про дорогу до                Співчуття

миру                                                      →            

Вияв цікавості                                      →           Знати, як стають святими

 

         10. Вчитель. 1. Чи можна вважати Тарру святим, за визначенням Камю?

                                 2. Яка ж мотивація вчинків та принципів.

                                 3. Отже, він готовий до боротьби з епідемією чуми; його

життєвий шлях – сувора путь душевного болю і страждання, гіркого морального досвіду.

 

         Окрема група учнів досліджувала образ отця Панлю, його релігійні засади, світорозуміння та тлумачення. Яким бачать отця Панлю, та яким представлять нам його, звернемось до наступної групи.

 

         11. Сповідь отця Панлю

         Свій острівець світла в душі мені допомагає зберегти віра, віра в Бога. Моїх братів і сестер спостигла біда, ми всі опинилися під стінами лиховісної чуми. Зо що так немилосердно карає Бог людей? Звісно, за їх зло, за те, що люди втратили віру в Бога. Іноді Всевишній посилає жорстокі випробування для людини у вигляді хвороб, бід. Це – сигнал тривоги.

         Він свідчить про те, що пора схаменутись, пора відродити в собі духовні цінності. Та, щоб «очиститись» від скверни, треба пройти через страждання. Ось і спостигла біда моїх братів, вони самі її на себе накликали. Людина повинна відповісти за скоєне зло. Але хочу, щоб ви зрозуміли, братове мої: саме зло є складовою частиною добра. Тому саме добрий янгол передає спис злому, аби той покарав грішних. Я, як людина віруюча, не відмовляюся працювати в лікарні. Я буду лікувати хворих словом Божим. Біль, страждання – це теж благо. І з вірою в Бога я йду в лазарети.

 

         А ще наша група простежила зміни у світогляді Панлю.

 

Позиція отця Панлю

І проповідь

Братове мої, спостигла біда, ви самі накликали її на себе, братове.

Якщо чума нині торкнулася вас, отже, прийшла пора схаменутися. Праведникам нема чого боятися, але грішникам випадає воістину тремтіти. Люди повинні звернутися до Бога, а решту довершить Господь

Виправлення людських страждань за скоєне зло, зневіру. Отець Панлю впевнений, що саме тепер кожному християнину надана божественна допомога побачити істину. Заклик до упокорення й покаяння.                                                                                                                               

ІІ проповідь

Звісно, існує і добро і зло, і звичайно кожен легко бачить різницю між ними. Але коли ми доходимо до внутрішньої сутності зла, тут чекають на нас труднощі. Існує, приміром, зло, на позір необхідне, і зло, на позір марне. Є Дон-Жуан, ввергнутий в пекло, і є скін невинної дитини. Бо коли цілком справедливо, що розпусника покарано Божою десницею, то важко зрозуміти страждання дитини.

І справді, нема на світі нічого важливішого над страждання дитини, і жахіття, яке тягне за собою це страждання, і причини цього страждання, що їх треба знайти

Констатація природи зла, намагання розібратись в істині.

Його людське не витримує смерті невинних дітей.

Страждання дитини – це духовний хліб, без якого душа б померла від духовного голоду.

Бо хто ж візьметься запевняти, що століття райського блаженства можуть оплатити бодай мить людського страждання?

Сумнів отця Панлю в тому, чи може вічне раювання, яке чекає дитину, винагородити її за земні муки

Братове мої, настала пора. Або треба у все вірити, або все відкинути… А хто серед нас посміє відкинути все?..

Необхідність вибору золотої середини: ані бунт проти Божої волі, ані потурання зла, жорстокості

 

         12. Які ж враження від знайомства з Жозефом Граном.

         Спочатку Гран мені здався людиною безбарвною і навіть дивакуватою. Через бідність його залишила дружина, але він сподівається її повернути і пише роман, в якому, через брак слів, що могли б точно відбити його почуття і не бути при цьому банальними, не просувався далі першої фрази: її він постійно переробляє, вголос зачитує друзям і намагається запевнити їх, що невдовзі вона зробить його ім’я знаменитим.

         Та поступово думка про примітивізм цього чоловіка у мене змінювалась. Цілком природно, що Гран – особа не геройська, та в ці страшні дні іспитів став адміністративним серцем санітарної дружини. «Маленький чоловік» тихо, непомітно робить свою «маленьку» справу у великій боротьбі, долаючи саму чуму-хворобу. Більше того, я впевнений, що герой навіть народився на світ лише для того, щоб виконувати скромну, але дуже корисну роботу. Вражає його розсудливість, спокійна мудрість, яка допомагала санітарним дружинам в їх нелегкій праці. Без цього героя у творі додалося б смутку, горя, розчарувань. Як на мене, він є влучним доповненням до образу лікаря Ріє.

 

         13. Вчитель. Так ми познайомилися з героями твору Камю «Чума». Дійсно, ці люди – різні за характерами, професією, поведінкою, але було те єдине, що об’єднувало їх, згуртовувало, ріднило. Це бажання побороти зло, хворобу, це – нестримний опір чумі.

         У руслі прийому «фраза – ключ» спробуємо узагальнити, що для кожного героя означає боротися зі злом.

  • Лікар Ріє: перемогти хворобу, мати знання про сенс буття людини на землі, жити людською надією, пам’яттю.
  • «Маленька» людина Гран: не стояти осторонь зла, любити людей.
  • Отец Панлю: відповідати за власні вчинки, відродити духовні цінності.
  • Тарру: не долати зло злом, насильством;
  • Журналіст Рамбер: не шукати особистого щастя, якщо навкруги катастрофа.

 

     ІІІ. Підведення підсумків уроку.

         1. Проаналізуємо опорно-логічну схему «Пізнання світу, тієї дороги, яка приведе до миру».

         Та за кожною людиною залишається її власне право на свободу вибору саме своєї дороги. (Цього вимагають «екзистенціалістські» герої.)

 

 

 

2. Слово вчителю філософії Красі В.М.

 

3. Заключне слово вчителя.

         Отже, кожен з цих героїв по-своєму демонструє свій гуманізм і прагнення за будь-яких обставин залишатись людиною. Біда прийшла одна для всіх, але реакція на неї різна. У творі є герой Коттар – людина, яка розбагатіла в період епідемії. У нього було «сліпе серце», тобто «самотнє серце». Він навіть радів, що чума так розгулялася в місті. Та за це він покараний. Хвороба його помилувала, та сталося ще жахливіше (слід відмітити, після офіційного закінчення чуми): він утратив розум. Хоча прямого осуду Коттара чи старого астматика у творі немає. Адже екзистенціалізм визнає право вибору, зокрема право на добровільну й свідому відмову від моральних цінностей.

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz